Y a n a Vi vi

teach me how to live without hats 

Знаєте,часто буває ми опускаємо руки від чергвої неудачі,або людини ,яка натиснула на нашу слабинку та дала їй змогу стати вищою ніж наша особиста сила.Буває дні здаються сірими і абсолютно марно-прожитими, а рідні люди навколо геть чужими .І  буває ми говоримо собі "Стоп,я не буду більше боротись і з мене досить."
Такий момент переломний та від нього наспраді нікуди не дінешся.Тоді найголовніше не забути для чого ти тут і скільки терпіння,сил та натхнення ти вклав в цю справу,яку от-от викинеш свого життя.Задуматись чи насправді ти готовий зрадити себе,свої принципи та мрію  і дати перемогти тим,хто казав ,що у тебе нічого не вийде ще з самого початку.

Дай собі ляпас, піднімись  і скажи,що такого слабкого себе ти більше не бачитимеш ніколи.Великі цілі вимагають маленьких швидких кроків і безмежної віри в себе.
Знайдіть це в собі і ви ніколи  більше не зможете зупинитись.